От ви кажете – культура, культура. А всі ж напевно чули фразу: «Коли я чую слово «культура», я хапаюся за пістолет.», яку приписують Геббельсу. Насправді ж фраза взята з п’єси «Шлагетер»(1933) німецького поета, драматурга, а заодно й націонал-соціаліста Ганса Йоста (1890—1978).

9 березня – день народження Тараса Григоровича Шевченка. Сьогодні біля пам’ятників Кобзарю прозвучало багато виступів, було сказано багато слів – як щирих, так і банально-примітивних. Власне про пам’ятники я й хотів би поговорити. А вірніше – про один пам’ятник.

Прекрасний текст одесита Сергія Діброва - про те, як нацисти оголосили війну бандерівцям ще у 1941 році, що доводиться відповідними документами Нюрнберзького процесу. Передруковуємо мовою оригіналу - це згодиться вам для боротьби з пропагандистами, які викривлюють перебіг Другої світової.

Останнім часом, слухаючи рок записаний в 70-х роках минулого століття колективами з країн так званого соціалістичного табору, я ловлю себе на тому, що пробую уявити собі, як розвивалася б українська рок-сцена, якби вона мала змогу розвиватися в сімдесятих.

9 березня 2010 року країна черговий раз стане свідком старого-нового надривного фарсу. 196-та річниця від дня народження Тараса Шевченка — постаті культової в історії формування української свідомості, сучасної української літератури та літературної мови в цілому — дасть нагоду розпростерти нацкрила строкатому натовпу українських достойників. Сьогоднішніх, вчорашніх і позавчорашніх.

Український простір, який і так ніколи не був достатньо широким, після «коронації»нового президента з кожним днем стає все вужчим. І якщо на початках це ще не надто помітно, то с кожним днем тенденція буде посилюватися.