Ел.пошта:
Пароль:
Запам'ятати мене
Забули пароль?
Зареєструватись
Увійти

Оголошення

Опитування

Пора відчувати позитивні зміни в економіці. А ви відчули?
→ Результати

1Реклама

Реклама

Дайджест: Нетлінність духовних традицій

Нетлінність духовних традицій

 


 

Нині ми запрошуємо шанувальників української літератури та історії, наших читачів до ближчого знайомства з творчістю вже знаного на Прикарпатті літератора і краєзнавця, лауреата премії ім. І. Вагилевича Василя Романюка. Надалі сподіваємося, що такі знайомства нікого не залишать байдужим.

Останніми роками пан Василь написав трилогію «Богові і Україні» та її друге, доповнене, видання про історію українського народу і його Церкви, книгу «Місто між двома Бистрицями», приурочену до 350-річчя Івано-Франківська, історичний нарис «Підемо і приймемо хрещення» до 1025-ліття хрещення Руси-України, першу книгу трилогії «Під покровом Богородиці» про історію містечка Богородчан і місцевої церкви. У цьому чимало допомогли йому настанови і спогади діда Івана Романюка (дяка), який віддав багато років свого життя, присвятив себе церквам Пресвятої Трійці та Святого Івана Богослова в Богородчанах, церкві в с. Ляхівці (Підгір’я), а пізніше – в Старих Богородчанах.

 

 

Славний рід Лятишевських

У нас на Прикарпатті в різні історичні періоди жило чимало славних родин, які й досі добре відомі старшому поколінню і незнані молодій генерації нашого краю, бо за комуністичної влади їхня діяльність замовчувалась.

Досліджуючи походження носіїв прізвищ, поширених серед богородчанців, потрібно відмітити таке цікаве явище, як наявність того самого прізвища у групи родин. Це стосується Лятишевських, Мартинців, Мельників, Клебанів, Комарницьких, Крицунів, Білічаків, Вірстюків, Козорізів, Концурів, Кочкоданів, Пасічняків, Постоловських, Пташників, Проців, Данилків… Часто не було родинної спорідненості між носіями того чи іншого прізвища. Наприклад, на вулиці Святого Йосифа проживали чотири родини Кочкоданів, між якими не було жодних родинних зв’язків. У таких випадках дівчина при одруженні могла не міняти прізвища, бо її суджений мав таке саме…

При підготовці рукопису видання трилогії «Під покровом Богородиці» я досліджував, як потрапили до Богородчан предки пізніше відомих родоводів, зокрема Лятишевських. На полях Псалтиря, котрий є духовною, історичною реліквією – воістину гордістю Богородчан, знайшов цікаві записи про о. Антіна Могильницького та богородчанського декана о. Кирила Пачов­ського. Саме цей священик наполіг на тому, аби батьки Івана Лятишевського, якому судилося стати в майбутньому єпископом, обов’яз­ково віддали свого сина на навчання до Станиславівської гімназії. У книзі також є цікаві розділи про родину Лятишевських і про майбутнього єпископа-помічника кир Іоана (Івана), який народився 19 жовтня 1879 року Божого. У метриці латиною записані його хресні батьки Дмитро Волянський і Марія Комарницька (дружина Олексія).

 

У родині Івана і Марії (з роду Клебан) Лятишевських (дід і баба майбутнього єпископа) було три сини: Юліян (Ілля), Семен та Григорій (Гринь). У сім’ї Юліяна Лятишевського (батько єпископа) й Анни Галавай (дочка Івана і Розалії з дому Кочкодан) були дві дочки – Юлія (по чоловікові носила прізвище Клебан) і Розалія (по чоловікові – Проць) та двоє синів – Іван (майбутній Станиславівський єпископ-помiчник) і Михайло (1883 р. н.). У другій половині 20-х років минулого століття Михайло Лятишевський поїхав на заробітки до США.

У сім’ї Григорія (Гриня) Лятишевського (рідний брат батька владики) залишилась уже в дорослому віці дочка Марія, яка згодом одружилася з Миколою Комарницьким (сином Степана). Тож їхній син Йосип по материнській лінії був стриєчним внуком майбутнього єпископа Івана Лятишевського. Син Миколи Йосип Комарницький (1890–1972) – художник, різьбяр. Був фельдфебелем австрійської армії, хорунжим УГА, головою «Просвіти» й керівником-режисером Народного дому в Богородчанах, завідував священичою касою взаємодопомоги Богородчанського деканату. Згодом також виїхав до США.

…Лиха доля, складне плетиво політичних подій, суперечності жорстокої дійсності спричинили до повальної еміграції українців із рідних земель. Там, у чужих землях, безліч могил цвіту українського народу, могили тих, від кого ми відхрещувалися у не такі ще й далекі часи, але які працювали в ім’я свого народу і там, у зарубіжжі…

У 1942 р. виїхав до Німеччини богородчанець Роман Постоловський (1922–2013), а 1949-го – до США і поселився в Рочестері. Тут навчався в університеті на хімічному факультеті, згодом став доктором хімії… Лятишевські, Постоловські, Комарницькі та інші земляки матеріально підтримували богородчанську церкву Св. Івана Богослова, допомагали дітям-сиротам.

За більш як столітній проміжок часу відомий у Богородчанах рід Лятишевських поступово зменшувався, його представники вибували з рідного обійстя. Минали десятиліття, і кількість наслідників роду дійшла до непевного для його продовження показника. На колись добре знаному богородчанським старожилам обійсті заможної родини Михайла Лятишевського залишились господарями молоді Олексини.

До речі, у 30-х роках ХХ ст. в Богородчанах проживав ще один Лятишевський (мав вуличну кличку Миґаш). Але спорідненості з описаним родом він не мав і на неї не претендував, як й інший Лятишевський, з Толоки. На противагу їм дуже наполегливо претензії щодо цього висували Лятишевські з Надвірнянщини…

Р. Делятинський у праці «Участь греко-католицького духо­венства Станиславівської єпархії у формуванні української адміні­страції (липень – серпень 1941 р.)», посилаючись на книгу В. Яшана «Під брунатним чоботом»,стверджує, що парох Ланчина о. Іван Ляти­шевський був «однофамільцем Станіславського єпископа-помічника». А от І. Янко у літописі села Добротова Надвірнянського деканату згадує про о. Івана Лятишевського як «двоюрідного брата єпископа». Такі казуси трапляються тому, що дехто з авторів не працює з архівними матеріалами, зокрема з метрикальними книгами, в яких є записи латиною.

З метрикальних книг мені вдалося встановити, що в богородчанській ремісничій родині Томи (син Василя Лятишевського й Ірини Глиджук) і Розалії (дочка Михайла Вічковського та Юлії Мартинець) 3 січня 1873 року Божого народився хлопчик, якого назвали Іваном. В архіві є метрика, в якій записані латиною його хресні батьки Дмитро Панчук і Магдалина Сковронська та свідки Стефан Валєвський і Марія Красінська. Отож, о. Іван Лятишевський - син Томи, Тома - син Василя, Василь - син прадіда єпископа Івана Лятишевського (див. у книзі «Під покровом Богородиці» на стор. 108).

 

У книзі «Під покровом Богородиці» є розповіді про славні родини Прикарпаття, нащадки яких нині проживають у Богородчанах, Надвірній, Івано-Франківську, Києві та інших містах світу. Це – науковець Зеновій Пилипець (Київ) з богородчанського єпископського славного роду Лятишевських, лікарі Олекса та Андрій Лятишевські (Нью-Йорк), директор наукової бібліотеки Марія Лятишевська (Торонто)… Всі вони – внуки та правнуки о. Івана Лятишевського, який 1873-го народився в Богородчанах, а з 1913 по 1948 рік служив парохом у Ланчині – в матірній церкві Успення Пречистої Діви Марії та селі Добротові – у дочірній церкві Положення Пояса (риз) Пречистої Діви Марії Надвірнянського деканату.

Пані Марія Лятишевська (дочка Романа і внучка о. Івана) з Торонто (Канада) наводить такі дані родоводу: «Корінь не знаю. Зачинаю від мого прадіда… Михайло Лятишевський – одружений з Магдаленою Федин. Їхній син Йосиф (нотаріус) – одружений з Марією Волощук – дочкою Розалії Збоїнської та Андрія Волощука, бургомістра Богородчан…».

Користуючись записами з метрикальних книг від 1835 р., у трилогії «Під покровом Богородиці» я наводжу такі відомості (переклад з латині): «Андрій Волощук (2.ХІ.1838–19.І.1915) 45 років був бургомістром Богородчан. Похований у Станиславові (нині Івано-Франківськ), дружина Розалія Збоїнська – на старому цвинтарі в Богородчанах…».

У першій книзі «Під покровом Богородиці» є спогад уродженця містечка Богородчан Йосипа Полюка 1925 р. н. (нині проживає в Івано-Франківську), який розповідає про Івана Лятишевського, сина Михайла (Миханя): «1981-го я мав випадкову зустріч з продавцем-консультантом великого торгового центру в місті Валбжих (Польща). Той вільно розмовляв українською мовою, а обличчям нагадував молодого Івана Лятишевського, сина Миханя (Михайла). Беручи до уваги тогочасні умови політичного плану, я не наважився заговорити з цією людиною про справу, яка в ту мить спала мені на думку… Якщо то міг бути той самий Іван Лятишевський, то він нізащо не признався б, не знаючи, з ким має справу і з якою метою я називаю його прізвище. Отже, та зустріч залишилась незрозумілим і сумнівним випадком. Дуже можливо, що той чоловік, якщо то справді був братанок (племінник. – В. Р.) єпископа Івана Лятишевського, мав наслідника, то, може, він далеко від рідних місць продовжує рід Лятишевських…».

Нині цей славний рід продовжує Андрій Лятишевський – лікар-хірург у Нью-Йорку (США). До речі, його батько Олекса (також лікар-хірург) у 1936–1938-х роках навчався в українській гімназії у Станиславові. Відданий національним традиціям, які перейняв від свого батька – священика о. Івана Лятишевського, він радо зустрів звістку про здобуття Україною незалежності. На схилі літ, вболіваючи за долю молодої держави, пан Олекса регулярно приїжджав на Батьківщину – прагнув допомогти становленню новітньої української освіти, збирав абсольвентів (випускників) українських гімназій у Станиславові.

Цікавою є така деталь. На збереженій світлині 1937-го серед абітурієнтів Української державної гімназії в Станиславові у другому ряду: Нестор Козак (батько Олега Козака. – В. Р.), Степан Левицький, Іван Фіґоль, Богдан-Роман Припхан (рідний брат Оксани Припхан-Манюх. – В. Р.), Олекса Лятишевський, Богдан-Орест Припхан (рідний брат Оксани Припхан-Манюх. – В. Р.), Ярослав Струмінський, Степан Перейма, Микола Савуляк, Василь Маціборко

У красивому містечку Богородчанах, зовсім не схожому на інші райцентри Прикарпаття та й, мабуть, усієї України, проживає Віталій Лятишевський – правнук Семена Лятишевського. Семен був рідним братом Юліяна – батька владики Івана Лятишевського (див. у книзі «Під покровом Богородиці» генеалогічне дерево родини Лятишевськихна стор. 109).

За роками, подіями, іменами – таке неосяжне й таке звитяжне буття України, її народу та, зрештою, кожного з нас. А сьогодні як ніколи потрібно відроджувати національну пам’ять, бо така доля нашої нації – через дар пам’яті бути невмирущою.

Усіх нас єднають і ріднять палка любов до своєї Батьківщини, історична пам’ять, непереборна віра в світле майбутнє України. Всі ми разом – і в Україні сущі, і в діаспорах – становимо один український рід – міцний, розлогий і коренистий.

Ой роде наш красний,

Роде наш прекрасний!

Не цураймося,

Признаваймося,

Бо багато нас є!

співається в народній пісні. Тож не цураймося один одного, гуртуймося задля спільної мети – побудови держави України, яка забезпечить кожному з нас щасливу долю.

 

Василь РОМАНЮК,

лауреат премії ім. І. Вагилевича

 

Від редакції:

Сподіваємося, що у твоїй, шановний читачу, пам’яті надовго збережуться зустрічі на сторінках нашого видання з Василем Романюком – відомим на Прикарпатті культурно-громадським діячем, краєзнавцем, етнографом, фольклористом, письменником, публіцистом, педагогом і провідним пам’яткознавцем, – розповіді про його життя, трудову і громадську діяльність. Отож, хай ті нові для тебе відомості, епізоди славної історії про знаних людей нашого Прикарпаття живлять і зігрівають твою душу. Святі слова тримають нас на світі і вчать любові до берегів, між якими з віків у віки тече ріка нашого народу, нашої нації, нашої України.

Продовження в наступному номері

← назад

Коментарі:

DorothyHam 12.02.2017 - 14:53 wh0cd849787 Buy Nolvadex view website albuterol avodart online

Додати коментар:


Ваше ім'я:

Коментар: (максимальна довжина 1000 знаків)

Символів залишилось:


Введіть код з картинки:


Бізнес-довідник

ТОВ Телерадіокомпанія Станіслав ТРК

address м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 56, 5 поверх
phones (0342) 55-20-30
ТзОВ НОРД-СЕРВІС

address Івано-Франківськ, Молодіжна, 40
phones 6-88-30 6-89-16
VVStudio

Послуги на весілля...

address м.Івано-Франківськ, пл. Ринок,10, оф.4
phones 067-343-10-40, 099-969-16-92, 093-669-43-67, 097-635-07-81
Кафе "Яблуневий сад"

address м.Івано-Франківськ, с. Ямниця, вул. Галицька, 2у
phones (0342) 58-45-50
Greta Oto Tour

Хто ми?Ми молоді, ен...

address м.Івано-Франківськ ,вул. Січових Стрільців 10, офіс 7
phones 099-634-66-18, 098-705-54-10, 066-839-00-42
показати всі →

Радіо "Говерла"

Реклама

Відео в реальному часі(Ратуша м.Івано-Франківськ)

На весь екран

Реклама