Ел.пошта:
Пароль:
Запам'ятати мене
Забули пароль?
Зареєструватись
Увійти

Оголошення

Опитування

Пора відчувати позитивні зміни в економіці. А ви відчули?
→ Результати

1Реклама

Реклама

Дайджест: Карпати рубають не так! Або в чому насправді проблема із вирубкою гірського лісу?

Карпати рубають не так! Або в чому насправді проблема із вирубкою гірського лісу?

Останнім часом у ЗМІ Прикарпаття особливої гостроти набуло питання неконтрольованого вирубування лісових масивів Карпат, мовляв, ліс масово знищується, і за це ніхто не несе відповідальності. Причина такого розголосу – нещодавній робочий візит на Івано-Франківщину Міністра екології та природних ресурсів України Остапа Семерака. В рамках поїздки чиновник оглянув проблемні території Національного природного парку «Гуцульщина», що на Косівщині, де начебто здійснюється незаконне вирубування лісів. За результатами масштабів побаченого (численні ледь прикриті пеньки, лисі схили гір, самовільно захоплені та здані у приватне користування з порушенням норм законодавства лісові земельні ділянки) та з огляду на численні ігнорування рішень ряду міністерських комісій обласною Державною екологічною інспекцією міністр дав доручення звільнити з посади начальника Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області Ігоря Стефурака.

Втім, як виявляється, така точка зору ні що інше, як політичне лукавство. Істинна проблема – у безгосподарному вирубуванні лісових площ, конкретно – в способах рубки. Як зазначає лісознавець Василь Парпан,60 % карпатських лісів вирубують суцільними способами. Отож, чи становить загрозу для екології області вирубування лісових масивів Карпат, розпитуємо в директора Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва імені П. С. Пастернака, заслуженого лісівника України, доктора біологічних наук, професора Василя Івановича Парпана.

-Чи має місце на території Прикарпаття масове вирубування лісів?

-Той, хто так вважає, не відає за обсяги вирубування. Адже деревостани не просто рубають: виходячи з існуючих нормативів, є спеціальний підхід до організації рубок, лісовідновлення, захисту лісу, лісової господарки. Наприклад, у Карпатському регіоні, де проростає 4 млн. м куб. в рік, вирубують лише 2 млн., тобто 50 %. То хіба це масова рубка? Половина лишається як приріст. Ліс генетично має здатність до самовідновлення. Масово означає рубати, припустимо, 6 млн. м куб.

-Але 50 % – теж високий показник…

-У лісничій науці є свої канони, принципи й підходи. Всі розрахунки базуються на тому, скільки проросло і скільки треба зрубати лісу на 1 гектарі. Всього в Карпатах налічується 2,5 млн. га лісової площі. На 1 га проростає близько 4 м куб. Таким чином, здійснивши нескладний розрахунок, маємо 10 млн. м куб. лісу, що проростає в Карпатах. А рубається – 4 млн. (в радянський час – 3,8). Як бачимо, приріст очевидний. Тому, ще раз наголошую, питання надмірної вирубки лісових масивів наразі відпадає взагалі.

-В чому ж тоді полягає проблема?

-У способах вирубування. Існують поступові, вибіркові та суцільні рубки. 60 % карпатських лісів вирубують суцільними способами. Оце проблема.

-Чим зумовлений негативний бік суцільних рубок лісів?

-Вони впливають на гідрологічний режим території, збільшуючи кількість так званого паводкового стоку в два з половиною рази. Якщо ми зрубали суцільно, то близько 30 % води не затримується у верхній частині лісу – в так званому його «наметі», а поверхневим стоком відразу просочується в ґрунт або ж стікає в русло річки. Натомість вибіркова рубка, як показують наші дослідження, практично не змінює гідрорежиму, бо територія залишається покритою лісом.

-На мікроклімат якось впливає вирубування лісів? Подейкують, що це може призвести до незначного потепління.

-В межах біосфери – так. Коли, приміром, вирубки лісів проводяться великими площами в межах певної акваторії, яка регулює гідрологічний режим. Це призводить до того, що немає чóму поглинати вуглекислий газ і виділяти кисень. Порушується баланс. Втім, запевняю, для Карпат це не актуально, адже тут помірний клімат, достатньо опадів. Хоча за останні 10-15 років кліматичні умови, особливо температурний режим, дещо змінилися. Наприклад, у літній період наступає пік, який призводить до зміни водного режиму в екосистемі лісу: збільшується випаровування, а зменшується потрапляння води чи опадів у ґрунт. Тоді така деревна порода, як смерека, що має поверхневу кореневу систему, просто всихає: їй не вистачає води в цьому верхньому шарі ґрунту.

Так чи інакше, вирубування лісів у цілому не впливає нині на екосистему Карпатського регіону.

-Які наслідки має вирубування лісових насаджень для популяції «червонокнижної» флори й фауни?

-Для нормального функціонування в гірських умовах Карпат бурий ведмідь, наприклад, повинен споживати необхідні для цього кормові ресурси. Бурий ведмідь – травоїдна тварина, тож для того, аби нормально спати зимою, він має обов’язково живитися малиною, ожиною, чорницею. Ці рослини ростуть лише на відкритих біотопах – на зрубах. Таким чином, якщо ми хочемо зберегти популяцію бурого ведмедя, маємо забезпечити йому в Карпатах знеліснену територію. Те саме стосується і оленя благородного. Власне, у такій екосистемі лісу можна проводити вирубування лісів. Якщо ми не будемо цього робити, то кормові ресурси, які є основою для функціонування тієї чи іншої тварини, будуть зведені нанівець. Як відомо, популяція глухаря зосереджена у високогір’ї Карпат. Тому в свій час я запропонував, аби висоту 1100 метрів над рівнем моря навпаки не рубати. Розуміючи все це, можна приймати рішення, де рубати ліс, а де – ні.

Там, де є насадження «червонокнижних» деревних видів, як-от тису ягідного, ніякі рубки не проводяться. Для таких територій наука може рекомендувати єдине: якщо тис відмиратиме, а його притіняє ялиця чи бук, то слід забрати ту ялицю, щоби створити умови для проростання тису. Це називається регульована охорона.

-Які дії, на Ваш погляд, повинна вчинити влада, аби не допустити неконтрольоване вирубування лісів у майбутньому?

-Перш ніж приймати якісь рішення з цього питання, треба провести консультацію зі спеціалістами, вислухати їх. Має бути співпраця влади, громади й науковців. Ведення лісового господарства повинно бути збалансованим, базуватися на системному підході. Слід враховувати економічні, соціальні (там мешкають люди) і екологічні аспекти вирубування лісів, які мають слугувати основою такого господарювання. А в нас поговорили – і на тому кінець.

-Я так розумію, проблема масового вирубування лісів не на часі. Що чекає лісові багатства області в найближчій перспективі?

-Ми розробили перспективний план – екологічну мережу Прикарпаття, на якій чітко позначено, де можна господарювати, а де – ні. Згідно цього плану, 57 % площі лісів Прикарпаття буде під охороною.

 

Спілкувався Тарас Гросевич

← назад

Коментарі:

DorothyHam 13.04.2017 - 05:44 wh0cd379597 cialis

Додати коментар:


Ваше ім'я:

Коментар: (максимальна довжина 1000 знаків)

Символів залишилось:


Введіть код з картинки:


Бізнес-довідник

СТО "Автолікарня"

address м.Івано-Франківськ, вукл. Богдана Хмельницького, 57б
phones 099 - 233-44-20
ТзОВ Мерседес-таксі

address м.Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 90а
phones (0342) 15-51, (0342) 77-20-44
Весільний салон "Міледі"

address м.Івано-Франківськ, вул. Новгородська, 39
phones 067-387-25-64
Світ фасадів

Спеціаліст з утеплен...

address м.Івано-Франківськ
phones 066-340-99-44
показати всі →

Радіо "Говерла"

Реклама

Відео в реальному часі(Ратуша м.Івано-Франківськ)

На весь екран

Реклама