8 жовтня до Івано-Франківська завітали емісари зі Львова Володимир Кауфман і Мирослав Вайда. З собою вони привезли фотозвіт про різні мистецькі акції, проведені в 2009 році в різних місцях від хутору Сіда до Кам’янець-Подільського. Все це об’єднали спільною назвою «Трансгресії»(куратор Мирослав Вайда) й показали нам.
Чесно кажучи, споглядання цих здоровенних фотографій викликало таке саме почуття, яке виникає при перегляді гарно ілюстрованого збірника рецептів. Воно ж бо зрозуміло, що це вже хтось приготував і, само собою, з’їв, а тобі залишається хіба що облизуватись десь там, в паралельній реальності.
Такі акції цікаві в момент творення і, якщо ти їх не бачив, слухати про те, як все відбувалося задоволення сумнівне.
Але слід звернути увагу на те, що натхненником, ініціатором, фінансовим донором для цих акцій виступило мистецьке об’єднання «Дзиґа». Арт-директор «Дзиги»Володимир Кауфман також був присутній на виставці.
На жаль Івано-Франківськ не породив нічого бодай приблизно схожого на «Дзигу». Не знайшлося у нас підприємливої людини закоханої у мистецтво. Розповідати про «Дзигу»можна довго й плутано, тому далі я просто надам текст про це мистецьке об’єднання, поцуплений мною з їхнього сайту. Думаю вони на мене за це не образяться.
М. В.
Мистецьке об'єднання „Дзиґа"
«Дзиґа»— це креативна площина, в якій народжуються та реалізуються різноманітні ідеї, проекти та мистецькі акції, що мають резонанс далеко за межами Львова та України.
«Дзиґа»підтримує, продюсує та сприяє розвитку різножанрового сучасного мистецтва: художнього (живопис, графіка, скульптура, інсталяції, перформанси, геппенінги, іконопис, лендарт, бодіарт, фото), музики (рок, електронна музика, джаз, блюз, фольк, класична музика), літератури, театру, кіно, мультимедії тощо.
«Дзиґа»бунтує проти масовості та конформізму, проти маргінальної шароварщини, стереотипів та пасиву, пересічності, байдужості та несмаку. Або не бунтує, а споглядає, інколи. Основні її принципи: свобода самовираження, поміркована соціальна відповідальність, креативність, плекання власних комплексів, рух та надмірні амбіції, і головне – суб’єктивність.
«Дзиґа»- це створення ПРОЦЕСУ.
Історія: Мистецьке Об'єднання "Дзиґа"було засновано у червні 1993 року членами Студентського Братства м. Львова (Маркіян Іващишин, Андрій Рожнятовський, Ярослав Рущишин) та відомими львівськими митцями (Сергій Проскурня, Влодко Кауфман).
У березні 1997 року в колишньому монастирі Домініканів відкрлась галерея сучасного мистецтва "Дзиґа", яка стала фізичним центром «дзиґівських»ініціатив.
Структура: Мистецтво не може бути структурованим, проте в одній круговерті з МО «Дзиґа»крутяться галерея «Дзиґа», літературна кав’ярня «Кабінет», журнал «Четвер», галицька каварня «Під синьою фляшкою», арт-кафе «Під клепсидрою», «ДжазКлуб.Львів», низка постійних фестивалів, періодично вибухаючі медіа проекти та ін.
Проекти: Серед безлічі культурно-мистецьких проектів, здійснених «Дзиґою»можна відзначити вже традиційні щорічні джаз-фольковий фестиваль «Флюгери Львова», джазовий фестиваль «Jazz Bez», етнофестиваль «Підкамінь», «Тиждень актуального мистецтва», україносько-польський культурний обмін «L2»літературний інтернет-музей «Живі голоси»... також «Дзиґа»є співорганізатором Міжнародного форуму видавців, який перетворив Львів на книжкову столицю України.
За час діяльності об'єднання організувало та провело велику кількість творчих акцій, часто залучаючи до їх втілення провідних мистців не тільки України, але й Польщі, Австрії, Словаччини, Чехії, США, Росії, Японії... і тепер можна сміливо сказати, що „Дзиґа” ідентифікує Львів, а не Львів „Дзиґу”.
В медійному просторі «Дзиґа»заснувала перше в Україні неформальне радіо «Радіо Ініціатива»звідки вийшли такі відомі постаті української журналістики та публічного життя, як: Роман Чайка, Михайло Барбара, Марта Більська, Кость Бондаренко, Тарас Батенко, Юрій Шаріфов та ін. Також «Дзиґа»виступила засновником тоді опозиційної «Львівської Газети».
За своє існування мистецьке об'єднання випродукувало більше тисячі акцій, частина з яких вже стали легендами: нетрадиційні фестивалі «Вивих», фестивалі «Українська Молодь Хрестові», «Новий Ноїв Ковчег», «Слухай Українське!», Музично-літературний проект "Є"...
«Дзиґа»стала першовідкривачем багатьох «зірок», музичних груп та проектів («Пікардійська терція», «Океан Ельзи», «Плач Єремії», «Мертвий Півень», «Вогні Великого Міста», «Dzyga Jazz Quintet», Руслана та ін.).
Найбільш популярним літературним проектом «Дзиґи»став журнал «Четвер», редактором якого є авангардовий український письменник Юрій Іздрик.
Окремим проектом, чи навіть окремою легендою, став клуб «Лялька». Боївка музичного андеграунду проіснувала з 1998 до 2008 рр. і добровільно зникла, чи радше пішла в мандри, щоб при нагоді відродитись. «Дзиґа»вирішила, що краще залишити міф «Ляльки», аніж перетворити її на нудний конформістський клуб чи атракцію для туристів.
Галерея «Дзиґа»: ART-terra сучасного мистецтва для художників, які своїми творіннями долають простір, обмежений чотирма стінами, наповнюючи його живописом, графікою, скульптурою, інсталяціями, перформенсами, геппенінгами, іконописом, словом, своєю душею, енергетикою та харизмою...
Статистика: Підбивши кількісні підсумки на своє 15-річчя в 2008 році, «Дзиґа»отримала наступні статистичні цифри: 394 виставки, 1223 клубні концерти, 119 ексклюзивних концертних проектів, 26 фестивалів, 117 перформенсів, 360 літературних презентацій та безліч інших неординарних атракцій, які зібрали більше 1,5 мільйона учасників, відвідувачів та глядачів.
Юридичний статус: колективна форма власності, Товариство з обмеженою відповідальністю
Дирекція: директор МО «Дзиґа»та «керівник процесу »Маркіян Іващишин, арт-директор та «совість»– Володимир Кауфман.